 |
Новости |
|
Інформація
про проведення комерційного конкурсу з продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Куп'янськ
Об'єкт продажу: Нежитлова будівля загальною площею 6436,1 кв. .м.
Адреса: 63734, Харківська обл. смт. Ківшарівка,1Т
Рік введення в експлуатацію: 1976
Призначення об'єкта: під реконструкцію в житловий будинок;
Інформація про об'єкт: дев'ятиповерхова нежитлова будівля (літ."А"),
фундаменти- бетонні блоки, стіни зовнішні (510 мм) та перегородки(120мм.)- цегляні,
площа забудови 902,1 кв. м., будівельний об'єм будівлі 28066 м3, в т.ч. об'єм підвалу 2521,0 м3,
висота внутрішніх приміщень 2,7м, не експлуатується, потребує капітального ремонту.
Початкова ціна продажу з урахуванням ПДВ: 934260,00 грн.(Дев'ятсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок)
Сума застави складає 10% від початкової ціни продажу об'єкта: 93426,00 грн.
(дев'яносто три тисячі чотириста двадцять шість гривень 00 копійок).
Об'єкт продажу: Нежитлова будівля загальною площею 2915,2 кв. .м
Адреса: 63734, ,Харківська обл. смт..Ківшарівка,1Р
Рік введення в експлуатацію: 1974
Призначення об'єкта: під реконструкцію в житловий будинок;
Інформація про об'єкт: п'ятиповерхова нежитлова будівля (літ."А"), фундаменти- бетонні блоки,
стіни зовнішні (510 мм) та перегородки(120мм.)- цегляні, площа забудови 665,2 кв. м., будівельний
об'єм будівлі 9560,0 м3, в т.ч. об'єм підвалу 1274,0 м3, висота внутрішніх приміщень 2,5м,
не експлуатується, потребує капітального ремонту.
Початкова ціна продажу з урахуванням ПДВ: 445320,00 грн.(Чотириста сорок п'ять тисяч триста двадцять гривень 00 копійок)
Сума застави складає 10% від початкової ціни продажу об'єкта: 44532,00 грн.
(сорок чотири тисячі п'ятсот тридцять дві тисячі 00 копійок).
Нежитлова будівля загальною площею 477,9 кв..м.
(пропонується до продажу вдруге)
63702,Харківська обл.,м.Куп'янськ,вул.2-га Цукрозаводська,5Б.
Призначення об'єкта: невиробниче призначення об'єкта;
Інформація про об'єкт: : двоповерхова нежитлова будівля (літ."А") ІІ група капітальності,
загальною площею 477,9кв.м., рік вводу в експлуатацію 1954, знос 35%, потребує капітального ремонту.
Початкова ціна продажу з урахуванням ПДВ: 192984,00 грн.
(Сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок )
Сума застави складає 10% від початкової ціни продажу об'єкта: 19298,40 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто вісім гривень 40 копійок).
Поряд: котельня лікарня та фізкультурно-оздоровчий комплекс
Умови продажу об'єкта:
Покупець зобов'язаний погодиться з умовами продажу:
1. конкурс проводиться в два етапи, продаж об'єкта здійснюється покупцю, який запропонував найвищу ціну;
2. право володіння, користування і розпорядження об'єктом переходить до покупця після сплати повної вартості об'єкта.
3. договір купівлі-продажу між покупцем та продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів проведеного конкурсу.
4. кошти за об'єкт вносяться шляхом безготівкового перерахування на нижчезазначений рахунок.
5. утримання об'єкта в належному технічному та санітарному стані,
6. забезпечення упорядкування прилеглої до об'єкту території;
7. здійснення заходів захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм експлуатації об'єкта.
8.питання землекористування Покупець вирішує самостійно в порядку згідно чинного законодавства.
Плата за реєстрацію заяви в сумі 17 грн. вноситься на рахунок № 31412544700013,
банк: ГУДКУ у Харківській області ,МФО 851011,код 24134515, одержувач коштів -
Головне Управління Державного Казначейства у Харківській області ККД- 24060300 (інші надходження),
призначення платежу -реєстрація заяви на участь у конкурсі.
Сума застави, що становить 10% від вартості продажу об'єктів та кошти під час розрахунку
за придбані об'єкти вносяться на рахунок Управління економіки Куп'янської міської ради
№37185003002044,банк- ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 25850923.
Фізична чи юридична особа, для реєстрації як учасник конкурсу, повинна надати:
документ, що посвідчує фізичну особу, або представника юридичної особи, їх повноваження;
документ про сплату реєстраційного внеску;
документ про внесення грошових коштів у розмірі 10%початкової вартості об'єкту;
декларацію про доходи ( для покупців фізичних осіб)
нотаріально посвідчені копії установчих документів (для юридичних осіб)
Бізнес план та запропонована ціна продажу приймаються конкурсною комісією
в день проведення конкурсу
Конкурс буде проведено через 30 календарних днів після дня публікації зазначеної інформації в газеті "Вісник Куп'янщини"
Термін прийняття заяв на участь у конкурсі закінчується за 7 днів до початку проведення конкурсу.
Ознайомитись з об'єктами можна за місцем розташування.
Служба з організації та проведення конкурсу: Управління економіки Куп'янської міської ради.
Адреса: Харківська область,м.Куп'янськ,вул.Леніна,3,кім.22, тел.5-32-67
|
Великому Кобзареві - 196!
Тарас Шевченко - музика в житті поета
Творчість геніального поета Т.Г.Шевченка завжди шанували в нашій сім'ї. І "кобзар" був улюбленою настільною книгою. Тому в дитинстві я знала багато віршів і уривків з поем напам'ять, і пам'яттю до цього часу.
Минуло багато років. Але я тепер звертаюсь до себе з питанням: "Що може пробудити в серці неповнолітньої дитини такий живий інтерес до творчості поета?" і відповідаю: "Геніальність і простота в відтворенні думки, легкість в сприйнятті.
Поезія Шевченка приваблює до себе особливою пісенністю. Тому багато його віршів давно покладені на музику і звучать у виконанні майстрів мистецтва.
Видатний український письменник Олесь Гончар відмічав, що "своєю мелодикою. ритмічною віртуозністю поезії Шевченка створюють авторові славу одного з наймузикальніших поетів світу".
Мабуть, за пережиті страждання доля подарувала Шевченку рідкісний дар поета і художника. Чимало митців, побачивши силу і неповторність цього таланту, того часу допомогли поетові вирватися з кріпацької неволі.
Роль В.А.Сошенка - поета-романтика - була в цьому особлива. Він залишився другом поета на все життя. "Мой незабвенный друг" - так звертався до нього Шевченко в листах. За сприяння Жуковського заслання було замінено участю в археологічній експедиції, де Шевченко працював як художник. Свою поему "Катерина" у 1838 році Шевченко присвятив Жуковському.
Після здобуття вольної за допомогою своїх друзів Шевченко навчався в академії мистецтв. Відвідував театри, літературні вечори, знайомиться з творчістю композиторів.
У важкий час кріпацтва створювались кращі творіння - народні пісні, які зоставалися в пам'яті народу навічно.
Шевченко старанно збирав українські народні пісні. Перебуваючи в маєтку поміщика О.А.Лук'яновича, Шевченко, за свідченнями його сучасників, любив відвідувати "вулицю", де замовляв за свій рахунок музику. Сам Шевченко любив, щоб присутні співали і танцювали. Із пісень йому дуже подобалася українська народна пісня "Ой хто лиха не знає, да нехай у мене спитає..." Він завжди просив повторювати цю пісню і не втримував сльози.
Наприкінці 1836 - початку 1837 р. Шевченко разом з кількома іншими учнями художника Ширяєва виконував живописні роботи в Олександрійському театрі, а після здобуття вільної відвідував спектаклі в цьому театрі разом з Брюловим. Штейнбергом та інш. В 1838 р. в Петербурзі був відкритий Михайлівський театр. Приміщення театру використовувалося, в основному, як концертний зал, де звучали популярні твори західноєвропейських композиторів. На початку 40-х років в ньому проходили гастролі артистів італійської, німецької, французької опери.
Дуже популярною оперою на той час була опера Вагнера "Вільний стрілець". Ця опера була улюбленою оперою в сім'ї поміщика Енгельгарда, бо один з близьких друзів поміщика був безпосередньо знайомий з самим композитором. Є свідки, що Шевченко слухав оперу ще в 1838 р.
В 1836-37 р.р. Шевченко брав участь також в художніх розписах Михайлівського театру.
Серед композиторів, музика яких пізніше звучала на сцені театру, Шевченко високо цінував музику австрійського композитора Й. Гайдна - основоположника віденської класичної школи. В своєму щоденнику він назвав його музику "божественной", а її могутні акорди порівнював з величним пейзажем дніпровських круч.
Шевченко був добре знайомий з творами Бетховена, Моцарта, Вебера, Мендельсона, Шуберта.
Л. Бетховена він назвав "величайшим музикантом" а великого австрійського композитора В. Моцарта - "великим представителем слышимой гармонии". Найулюбленішим композитором Шевченка був Ф. Шопен - польський композитор і піаніст - основоположник польської класичної музики. Про твори цих композиторів Шевченко згадує у своїх повістях "Художник", "Музикант", "Капитанша".
Дуже велике враження справила на поета концертна увертюра до комедії Шекспіра "Сон в летнюю ночь" Мендельсона - видатного німецького композитора, про що Шевченко згадує в своєму творі "Музикант".
Т.Г. Шевченко був любителем і знавцем віолончельної музики. В 30х-40х р.р. в Петербурзі поет відвідує концерти за участю першого видатного російського віолончеліста, музичного діяча Матвія Юрійовича Вієльгорського. На Україні були відомі такі віолончелісти, як А.І. Галеновський та І.І. Лизогуб - поміщик, один з господарів маєтку в Седневі, де в 1846-47 р.р. жив Шевченко.
Нема сумніву, що Шевченко був знайомий з творами видатного угорського композитора Ф. Ліста, який декілька разів гастролював в Росії, а в 1847 р. - на Україні.
Шевченко був добре знайомий з поміщиками, громадськими і культурними діячами. Серед них був український поміщик Г.П. Ґалаґан. В його маєтку в Дігтярах Полтавської губернії існував власний симфонічний оркестр, яким диригував талановитий музикант, вихованець Празької консерваторії К.Д. Краузе. До репертуару оркестру входили симфонічні твори Бетховена, Моцарта, Мендельсона, Шопена та ін. Поет познайомився з Г.П. Ґалаґаном на початку 40-х рр. в Петербурзі. В червні 1845 р. побував у нього в Сокиринцях, зустрічався з ним після повернення із заслання в Москві та Петербурзі. Збереглися примірники видання поеми "Тризна" (1844 р.) з дарчим написом Шевченка Ґалаґанові, лист поета до нього від 27 травня 1858 р. Шевченко згадував Ґалаґана у щоденнику та листах.
1838 р. Шевченко відвідує літературні вечори, музичні салони, активно відвідує Великий театр (пізніше Санки-Петербурзький театр опери і балету). В 30-40 р.р. він знайомиться з композитором М.І. Глинкою - на вечорах у російських письменників Н.В. Кукольніка і О.М. Струговщикова, українського історика, письменника і етнографа М.А. Маркевича та ін. Поет високо цінував творчість Глинки. В листі до Г.С. Тарновського від 25 червня 1843 р. із Петербурга він з захопленням писав про постановку опери Глинки "Руслан і Людмила", в якій партію Руслана майстерно виконував С.С. Гулак-Артемовський - автор відомої опери "Запорожець за Дунаєм". Пізніше оперу "Іван Сусанін" в своєму щоденнику Шевченко назвав геніальним твором.
Таким чином, музика в житті поета відіграла важливу роль у формуванні його творчої особистості.
Маєток в Качанівці Чернігівської губернії відомого українського поета Г.С. Тарновського неодноразово відвідували російський композитор М.І. Глинка і український поет Т.Г. Шевченко. Глинка вперше приїхав до Качанівки в 1838 році з метою поповнення співаків для придворної капели. Тут, в Качанів ці, він працював над першими частинами опери "Руслан і Людмила", зустрівся з письменником М.А. Маркевичем, познайомився з художником В.І. Штернбергом і українським поетом В.М. Забілою, на вірші якого написав дві пісні: "Не щебечи, соловейку" і "Гуде вітер вельми в полі".
Шевченко приїздив до Качанівки в травні 1843 р. на запрошення Тарновського. Він привіз свою картину "Катерина", котру поміщик погодився купити. Приїздив Шевченко до Качанівки також і в серпні 1859 року. Поміщик Тарновський став прототипом Арновського в повісті Шевченка "Музикант". Доречно сказати, що маєток Качанівку в різні часи відвідували багато видатних письменників, поетів, композиторів, серед яких М.В. Гоголь, С.С. Гулак-Артемовський, М.І. Глинка, Л.М. Жемчужников, М.О. Максимович, М.А. Маркевич, В.І. Штернберг та ін.
В Качанівці була велика бібліотека, картинна галерея, симфонічний оркестр. Тому перші частини опери Глинки "Персидський хор", "Марш Чорномора" були вперше виконані в Качанівці. Під оркестр неодноразово співав сам М.І. Глинка, який володів чудовим тенором. Разом з Глинкою гостював тоді і художник В.І. Штернберг - близький друг Шевченка.
В "Записках" М.І. Глинка характеризує Штернберга як талановитого художника, дуже приємної людини, розповідав про приємні часи, які провели разом. Під враженням В.І. Штернберг намалював дві картини: "Музичні вечори в Качанівці" та "Гра в піжмурки".
В.І. Штернберг був найближчим другом Шевченка по Академії мистецтв. Кращі свої картини він створив на Україні, куди приїздив влітку 1836, 1837, 1838 р.р. на довгий час, жив і працював в Качанівці в маєтку Тарновського. За картину "Свячення паски в Малоросії" в 1838 р. був нагороджений Академією мистецтв золотою медаллю, що дало йому право на від'їзд до Італії для продовження навчання. Влітку 1840 р. він відправився до Італії, де помер від туберкульозу.
Шевченко зі Штернбергом жили на одній квартирі в Петербурзі. В цей період Штернберг намалював олівцем декілька портретів Шевченка. Поет присвятив Штернбергу поему "Іван Підкова". Штернберг - один із героїв повісті Шевченка "Художник".
Т.Г. Шевченко приїздив на Україну декілька разів: в травні 1843 р., весною 1847 р., коли їхав через Чернігів і зупинився в маєтку поміщика Тарновського. Приїздив Шевченко також в 1846 р. (лютий-березень), коли за дорученням Київської археологічної комісії їздив вивчати історичні та архітектурні пам'ятники Чернігівщини. Серед його археологічних і археографічних зібрань є опис чернігівських пам'ятників, є малюнки, серед яких уцілів один "Потир із церкви села Мохнатий". Враження про Чернігів відображено в повістях "Княгиня", "Капітанша", "Прогулка с удовольствием".
Поїздка на Україну давала новий матеріал для творчості. В маєтку Тарновського Шевченко познайомився з однією із його племінниць М.С. Задорожною (в заміжжі Кржисевич). Вона стала прототипом одного з його творів. Зустрівся з нею також і в Петербурзі в 1858 р., намалював її портрет і подарував їй свій офорт з картини Рембрандта "Притча про робітників на винограднику".
Друзі Шевченка не покидали поета, коли він знаходився і на засланні, всіляко намагалися його підтримувати. Йому доставляли книги кращих письменників і поетів. Познайомившись з "Мертвими душами" М.В. Гоголя, Шевченко писав в листі до В.М. Рєпніної:
"Гоголь - истинный ведатель сердца человеческого. Самый мудрый философ и самый возвышенный поет должен благоговеть перед ним как перед человеколюбцем".
З В.Н. Гоголем Шевченко не був особисто знайомий, але він був знайомий з його другом-поетом В. Забілою, котрий разом з Гоголем навчався в Ніжинському ліцеї в 1822-24 р.р.
З В. Забілою Шевченко познайомився в 1843 р. в с. Качанівка в маєтку поміщика Г.С. Тарновського, куди він прибув на запрошення хазяїна. В квітні 1845 р. під час подорожі на Україну Шевченко не заїжджав до В. Забіли. Зустрілись вони в січні 1846 р. в Мойсівці - маєтку поміщиці Т. Волховської і взимку 1847 р., коли Шевченко відвідав В. Забілу на хуторі Кукуріківщина.
Поїздка на Україну 1843 р. дала можливість Т.Г. Шевченку познайомитись з генералом, князем М.Г. Рєпніним, братом декабриста С.Г. Волконського, він був генерал-губернатором Полтавської і Чернігівської губернії. В його маєтку в Яготині Шевченко жив з перервами з середини жовтня 1843 р. до початку 1844 р., виконав на замовлення дві копії з портрету М.Г. Рєпніна роботи швейцарського художника.
В листі з Орської кріпості до В.Г. Рєпніної від 25-29 лютого 1847 р. поет згадує її батька як доброго чоловіка, позбавленого аристократичних забобонів.
Отже, роль друзів в формуванні творчої особистості геніального поета була занадто важлива. Існує багато літератури, зібраної на основі справжніх документів, які це підтверджують. А шанувальники його творчості завжди будуть проявляти великий інтерес до матеріалів, пов'язаних з життям і творчістю Великого Кобзаря.
від 10 березня 2010
|
Сам собі агроном
ПОГОВОРИМО ПРО СПОСОБИ СІВБИ
Урожайність овочевих культур значною мірою залежить від правильного розміщення рослини на площі. Розрізняють такі способи сівби: розкидний вузькорядний, широкорядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратний і квадратно-гніздовий. Який з цих способів найдоцільніший?
Розкидним способом городники користуються тоді, коли сіють у надранні строки або коли на одиниці площі потрібно виростити велику кількість рослин. Але при цьому значно погіршується догляд за ними, Тому частіше овочеві сіють рядковим способом.
У свою чергу, рядкова сівба може бути вузькорядною, широкорядною та стрічковою. При вузькорядній сівбі відстань між рядками становить 10-15 см, а при широкорядній - більше. Вузькорядним способом сіють культури з малою площею живлення - редиску, столові коренеплоди на пучкову продукцію, кріп, листкову салату, шпинат, цибулю на перо та сіянку, горох, щавель.
ПОГОВОРИМО ПРО СПОСОБИ СІВБИ
Широкорядним способом сіють рослини з більшою площею живлення: коренеплоди для зберігання, цибулю-ріпку, боби, квасолю, огірки, помідори, капусту, цукрову кукурудзу та ін.
Стрічковий спосіб полягає втому, що відстань між рядками неоднакова - одне чи кілька вузьких міжрядь чергуються з одним широким. Застосовують цей спосіб для культур, що потребують невеликої площі живлення. У стрічці може бути 2-6 і більше рядків.
Чим більше рядків у стрічці, тим більше рослин розміщується на одиниці площі. Проте для зручності проведення робіт з догляду за рослинами ширина стрічки не повинна перевищувати 100см, а ширина вузьких міжрядь-15-20. Широке міжряддя призначається для проходу городника при виконанні робіт з догляду за рослинами та збирання врожаю .Ширина його повинна становити 40-60 см. Стрічковий спосіб сівби застосовують часто при ущільненні посівів.
ПОГОВОРИМО ПРО СПОСОБИ СІВБИ
При рядкових способах сівби насіння в рядку розміщується нерівномірно, а тому рослини рано починають пригнічувати одна одну. Одже сходи слід проріджувати. Таким способом можна сіяти коренеплоди, цибулю, проте широкосмугове розміщення рослин дещо ускладнює боротьбу з бур'янами, тому застосовувати його слід на ділянках, чистих від бур'янів.
Для рівномірного висівування дрібного насіння у рядку чи смузі перед сівбою його слід змішувати з піском чи сухою землею (1:5).
Рівномірного розміщення насіння в рядку можна досягти, висіявши його на паперові стрічки.
Техніка такої сівби проста. На паперову стрічку наносять смужку клейстеру і на ній на потрібній відстані розкладають насіння. Коли стрічки підсохнуть, їх згортають і зберігають до часу сівби. При сівбі стрічки розкладають на поверхні ґрунту насінням униз і присипають землею шаром 2-3 см.
ПОГОВОРИМО ПРО СПОСОБИ СІВБИ
Папір розмокає і не перешкоджає появленню сходів. Така сівба дає змогу економити насіння, сіяти в ранні строки, не проводити прорідження посівів.
Гніздовий спосіб сівби (садіння) відрізняється від рядкового тим, що рослини в рядку розміщуються не по одній, а гніздами. Це дає змогу економити насіння.
Якщо відстань між гніздами в рядку і між рядками однакова, то спосіб називають квадратно-гніздовим. Якщо ж у гнізді залишають лише одну рослину -квадратним.
Квадратним і квадратно-гніздовим способом висівають (висаджують) культури, що потребують більших площ живлення - капусту, помідори, огірки, баштанні, картоплю, цукрову кукурудзу та інші.
До речі, при стрічковому способі ефект сівби можливий лише за однієї умови: коли насіння, висіяне на паперову стрічку, матиме стовідсоткову схожість і в таких же відсотках - енергію проростання.
ІЗ ЩОДЕННИКА ГОРОДНИКА
У березні дні помітно стають довшими, а ночі - коротшими. Ранки досить морозні, а на блакитному небі усе частіше з'являються перисті хмари. Оживає і природа від зимового сну, і для городників тепер головне - не впустити саме цього моменту у своїх повсякденних турботах. Березень - місяць висівання майже всіх овочевих культур, що вирощуються через розсаду. Так, у першій п'ятиденці висівають перець, помідори, баклажани. У другій - цибулю-чорнушку напівгострих та солодких сортів. У третій - цвітну, червоноголову, савойську, брюссельську капусту. У четвертій п'ятиденці березня в парники на біопаливі висівають редиску, салату, кріп, висаджують цибулю на зелень. У цьому ж місяці закладають на яровизацію посадковий матеріал картоплі. У залежності від того, коли господар планує отримати урожай молодої картоплі, потрібно розрахувати час закладення її на пророщування. Цю операцію проводять протягом 30 днів.
КУХОННІ "СЕКРЕТИ"
Повністю готувати обід щодня - важка задача для працюючої жінки, тому потрібно готувати стрази з запасом хоча б на два дні. Це значно полегшить приготування обіду і вечері чи сніданку. Так, наприклад, зваріть грибний чи м'ясний бульйон, який можна зберігати в холодильнику 2-3 дні і використовувати як основу для швидкого приготування супів овочевих, круп'яних та інших.
Відварене м'ясо також добре зберігається у прохолодному місці і може бути використане для приготування багатьох страв. Його підігрівають у бульйоні і подають з овочевим гарніром, обкачують у борошні та яйцях, підсмажують, заливають соусом і запікають, використовують як начинку для пирогів, млинчиків, картопляних зраз, запіканок із макаронних виробів, рису, використовують у салатах і вінегретах. Можна також заздалегідь приготувати макаронні вироби, каші, запіканки, пудинги, бульйони з м'яса, домашньої птиці, сухих грибів, страви з відварної і смаженої риби, відварного м'яса, курки.
від 10 березня 2010
|
Музика єднає серця
Там, де панує гармонія
Чарівний світ довершеності та гармонії відкривають нам двері музичної школи . Тут все
пронизано мистецтвом, тут душа сповнюється неперевершеним, високим та вічним. Тут вчителі не
навчають музики, а формують в своїх учнях свідоме, особисте ставлення до кращих зразків світової та
національної музики, літератури, виховують розвинутий стан та реальну культуру.
У Міжнародний день музики - 1 жовтня, випала нагода побувати на такому острівку гармонії
серед буденної метушні.
Дитяча музична школа № 3діє майже 15 років. 11 її вчителів навчають дітей грі на фортепіано,
гітарі, акордеоні, баяні, а також театральному мистецтву. Зануритись у цю величну бездоганність
діти можуть вже з шести років, хоча і не всі, бо дуже багато охочих.
Вихованці ДМШ №3 постійно приймають участь у регіональних та обласних конкурсах і фестивалях,
їх з задоволенням запрошують на заходи у нашому місті, на свята до підприємств та установ.
Здобутком у плідній роботі колективу школи стала перемога у обласному огляді творчих звітів
шкіл естетичного виховання "Надія Слобожанщини" 2004 та 2006 років. Директор школи Ірина Ляшенко
пишається своїми колегами та учнями і бажає усім натхнення та творчої наснаги.
Альона ЧЕРНЕГА
На фото: в дитячій музичній школі № 1 - викладачі Лариса Смаглюк, Лариса Шевченко, Ірина Прудивус та учні Діана Чорна, Настя Тур, Дарина Мараховська; викладач Ольга Шишова з учнями Дімою Гергелем, Лілею Пахомовою, Олексієм Рябухіним, Владиславом Романовським.
від 28 версня 2009
|
Обережно! Повінь, паводок.
Повені - це тимчасове затоплення водою значної частини прилеглої до річки чи іншої місцевості, внаслідок підйому рівня води вище звичайного, що заподіює матеріальні збитки, наносить шкоду здоров'ю населення чи призводить до загибелі людей. Причиною виникнення повеней можуть стати сильні опади, швидке танення снігів, утворення заторів на річці під час проходження льодоходу.
Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; жертви серед населення та загибель тварин. У числі викликаних повінню небезпек, є спалах епідемій, забруднення води. Внаслідок по ієні, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.
Дії у випадку загрози виникнення повені, наводка:
o Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію га інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.
o Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
o Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.
o Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.
o Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.
o Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.
o Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.
Дії в зоні раптового затоплення під час повені, наводка:
o Зберігайте спокій, уникайте паніки.
o Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.
o Надайте допомогу дітям. Інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
o По можливості негайно залишіть зону затоплення.
o Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).
o Відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися.
o Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть горішні приміщення.
o До прибуття допомоги запишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
o Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.
o Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.
Дії після повені, наводка:
o Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття,
o Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.
o Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.
o Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.
o Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.
o Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.
o Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.
Відділ з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету міської ради.
Навчально-консультаційний пункт цивільного захисту та безпеки життєдіяльності міста Куп'янська
від 24 лютого 2010
|
|
студия ТВ