Початок: прибрати вулиці, відремонтувати дороги

По цих вулицях, скверах пройшли наші досить безтурботні роки. Вдалечині за містом дитинства визирали приманливі мегаполіси з гамірними, яскравими ріками перехожих, автомобілів, фірм, супермаркетів. Якось віддалилося, втрачало свої первинні і неповторні фарби містечко, де ріс, вчився, знаходив друзів та закохувався.

Та неможливо все життя бути на півдорозі між привабливою далечінню і рідною оселею, яка потроху захаращується, проте... чужою не стає.

З такими міркуваннями заходжу до робочого кабінету заступника міського голови – начальника управління комунального господарства та міського будівництва Валентина Керімова.

Та над цими думками пробивається стривоженість: чи під силу взяли собі справу наші комунальники, депутати, міська влада? Бо

 

“коли взявся за гуж...”

Комунальне господарство ще минулої зими знаходилось у стані “моя хата з краю...” ЖКП-1 перебивалось з хліба на воду, коли в багатоповерхівках протікали дахи від дощів та розталих снігів. “Благоустрій” належав до міської комунальної сфери, проте розміщався з технікою і працівниками, як кажуть, на  “кулічках”, або далекій частині Заоскілля. Подібно розташовувалось і “комунальне командування”: щоб з управління ЖКГ працівникові потрапити до міськвиконкому йому потребувалось майже бігом подолати чималеньку відстань центральною вулицею.

Гальма на кожному кроці супроводжували комунальників. Ось чому довелось відразу вдаватися до “переселень” і таки спростувати відому примовку. Сума змінилася від зміни місць додатків.

 

Від “закатаних рукавів” до визначених маршрутів

-Протягом минулого року у нас багато говорилося про прибирання міста та проблеми, з цим пов’язані. З чого довелось почати і як прибирається місто сьогодні?

-На сьогодні  для кожного комунального транспортного засобу ми розробили маршрути – де прибирати, які вулиці чи території будинків. Ці маршрути – по місту, Куп’янськ-Вузловому, Ківшарівці. Техніки у нас достатньо – є “КРАЗ”,  трактор Т-150, грейдер, який ми відремонтували, використавши для цього запчастини від зношеної техніки, є й невеликий трактор для прибирання вулиць та інша техніка.

Важливо те, що ця техніка готова діяти практично завжди. Ось чому нинішня зима хоча й з норовом, та нас не захопила зненацька: скажімо, опівночі почався сніг. Техніка напоготові, кожен працівник не чекає команди, а знає, що робити. Через якийсь час приймаю виконану роботу – дороги чистенькі, посипані піском.

-Валентине Касимовичу, трохи більше року тому справи складалися інакше, і якщо сніг, хурделиця, то біда – і перехожим, і автоперевізникам...

-Якщо пам’ятаєте, у недалекому минулому до нас частенько приїздили екологи та санепідемслужба, цілком справедливо вказували на численні звалища сміття.

Тому, коли ми, депутати міської ради УІ скликання, прийняли справи, то вирішили – перш за все потрібно місто вичистити! Пам’ятаєте, як ранньої весни за ініціативи нашого міського голови Володимира Демченка та міської організації Партії регіонів депутати та інші наші однодумці вийшли на суботник Куп’янку чистити. А трохи згодом у місті, селищах почали проводити суботники куп’янчани з різних кварталів, багатоквартирних будинків. Людям набридло жити в засміченості.

Такими заходами можна змінити свідомість людей, їх ставлення до рідного міста. Та тільки цим не впораєшся з тим, що роками викидалось в пакетах, у мішках. Скажу, що з селища цукровиків минулого року за короткий час 200 кубометрів сміття вивезли!

Окремо хочу сказати за провулок Шкільний. Саме тут горезвісний ярок – між приватними гаражами, мікрорайоном “Ювілейний” і машзаводом. Скільки разів куп’янчани скаржились на місцеву владу, що допустила тут величезне несанкціоноване сміттєзвалище.

Щоб його ліквідувати, минулого року міська рада віднайшла кошти, виділила техніку і прийшов край    сміттєвому ярку! 10 днів вели тут роботи з застосуванням наявної у комунальників техніки.  Але припинили здавалось би нескінченний процес забруднення.

Лише трохи меншими були інші звалища, - одне з них навіть по центральній вулиці Першого Травня! Не кажучи про 152-й км, вулиці Привокзальна, інші.

-Боротьба зі сміттям велась час від часу й раніше: вивішувались, пам’ятають куп’янчани, суворі попередження про штрафи, багато говорилося про те, щоб ловити порушників “на гарячому”...

-Ми спробували зрозуміти, де корінь: що потрібно зробити, щоб ці несанкціоновані звалища не утворювалися знову і знову!

Виявились дуже прості причини: люди просто не зацікавлені в тому, щоб прибирати сміття! Штрафами не зміниш ситуації – одного спіймаєш, десятеро – викинуть побутове сміття на узбіччя!

Виходить, потрібно шукати інші підходи. Скажімо, візьмемо до уваги те, що населення в Куп’янську і залізничному селищі десь 58 тисяч чоловік, і більша частина з них мешкає у приватному секторі. Так от, до 2011 року з ними практично не укладалось договорів на вивезення сміття. Робилися спроби якось це почати, та не далі початкових кроків, і все поверталося “на круги своя”. Навіть така відмовка стала популярною, що у мене в господарстві відходів немає!

Не було жодної сміттєвої площадки по приватному сектору, жодного контейнера. З усунення цих недоліків ми і почали. За рік в місті побудували 5 сміттємайданчиків, в тих місцях, де в них була особлива потреба, - по вулицях Комуністична, Першого Травня біля будинку № 39, по вулиці Ювілейна і в селищі цукровиків. Поставили для початку 40 контейнерів у приватному секторі, щоб люди не до ярків йшли сміття виносити, не забруднювали природу навколо своїх осель.

Контейнери встановили в місцях масового відпочинку – по пляжах на р. Оскіл.

-Початок гарний, але наше місто не таке вже й маленьке, щоб вже згаданих контейнерів вистачило для вирішення цієї застарілої проблеми.

-Потрібно встановити ще 100 контейнерів. Але цим справа не обмежується. Бо практично паралельним кроком стане укладення договорів на вивезення сміття. Приватний сектор охоплює населення і територію, що більше багатоповерхових кварталів. Вже в цьому році договорами на вивезення побутових відходів і сміття ми повинні охопити приватний сектор міста. Певен, що в цій потрібній місту справі допоможуть квартальні комітети. До них куп’янчани обрали за минулу виборчу кампанію людей діяльних і небайдужих.

 

“Дороги –одна з перших бід...”

-Валентине Касимовичу,  за минулі роки ознаками соціальної проблемності нашого міста була не тільки забрудненість вулиць, але і катастрофічний стан доріг. Лише у 2011 році ми побачили, що і дорогам можна дати лад. Справді, за кілька місяців робіт зроблено стільки, що і за минуле десятиліття скільки не було.

Але люди вже турбуються: їх тривожить якість цих робіт. І ще, чи не закінчиться на цьому впорядкування доріг у місті?

-Так, це біда давня, і щоб впоратися з нею, належало діяти рішуче і невідкладно. Куп’янськ серед перших подав проекти з капітального ремонту. Але не наша вина, що за минулі роки не виділялось достатніх коштів на міські дороги. Не наша вина і в тому, що після виділення цих коштів з державного бюджету у минулому році скільки часу зайняла діюча процедура – тендер на виконавця робіт відбувся в Харкові, наприкінці літа. Також не наша вина, що ці роботи виконувались не нашим комунальним підприємством, а Харківським ДБРУ-33.

В центрі міста, по вулиці Першого Травня, по провулку Шкільний за рік зроблено капітальний ремонт доріг. Скажу чесно, їх якість нас повністю не задовольнила. Куп’янчани вже бачили, як дорожники поверталися, щоб переробити ділянку на вулиці І Травня біля будинку № 1.

Але це далеко не все. В Куп’янську більше 200 вулиць, на багатьох з них після дощів утворюються величезні калюжі. І це ще раз підтверджує, що роками сюди “не ступала нога” ремонтника...

-Добре, коли б кожну з цих вулиць можна було вкрити асфальтом...

-Добре, проте це неможливо. А ось провести поточний ремонт, особливо там де його роками не проводили, вже розпочали. Для цього у минулому році придбали два вагони шлаку, щебеню. Вирівняли дороги на частині наших вулиць. Весна, що наступить незабаром, стане продовженням “лікування” куп’янських доріг. По перше, повернемося до вже виконаного в центрі та на головних вулицях. Виконавці неякісних робіт повинні будуть усунути свої недоліки.

Власними силами також ремонтуватимемо дороги на тих вулицях, де це потрібно перш за все, на тих вулицях Куп’янська, про які у минулі роки практично забули, - такі, як вулиця Разіна, є не тільки на Заоскіллі, а у багатьох районах міста. І скільки ж ще потрібно зробити, щоб на цих вулицях був не вчорашній день, а все-таки світанок над дорогами починався...

 

“Где эта улица, где этот дом?”

-Валентине Касимовичу, у Куп’янська, є ще одна біда, яку помічають, перш за все, приїжджі, - йдеш вулицею, а як вона називається, годі й питати?

-Справді, це ще одна проблема з нашого недавнього минулого. У спектрі всіх комунальних проблем вона, здавалось би, другорядна. А по суті, пов’язується з нашим ставленням до міста, до майна громади, до порядку на вулицях.

Куп’янчани вже бачили недавно встановлені знаки – з назвами вулиць, площ, а також зі вказівниками напрямів, - наприклад, “Провулок Сквозний”, встановлено на вулиці Першого Травня.

В цьому році продовжимо встановлення знаків. Коли людина знає, якою вулицею йде чи, скажімо, їде, то ставлення до навколишньої обстановки хоч трохи змінюється...

 

“Щоб не зламати, а зберегти!”

Для того, щоб вигляд міста змінився на краще, потрібен такий внесок від кожного – бережливе ставлення до всього, що робиться у твоєму ж, рідному місті. Бо якщо інакше, то буває і вдіяти що можна! Ось, наприклад, на спуску до центру по вулиці Першого Травня. Дорога заасфальтована, почищена від снігу, піском посипана. Але!.. вже тричі збивали автомобілісти один і той же стовп!

Знак обмеження швидкості встановлено. І не допомогло!

Зрозуміло, повинні більш ретельно попрацювати “даішники”.

Але ж ми – громадяни Куп’янська, прагнемо жити у сучасному комфортному місті. І багато що для цього робимо. Проте, ось наприкінці осені комунальники почали встановлювати урни по центральних вулицях. Невдовзі такі ж урни з’являться і на прилеглих вулицях. Не ставити ж повсюдно чергових міліціонерів, щоб ці урни часом не “викорчовувались”!

* * * * * * * * * * *

Наша бесіда з заступником міського голови – начальником управління комунального господарства та міського будівництва Валентином Керімовим переривається оперативним повідомленням з “гарячої”, точніше, дуже холодної! – точки фронту комунальних справ.

У гуртожитку по вулиці Ювілейна, 2 усунуто поламку електротрансформатора. В люті морози тут через аварію відключилась електроенергія – декілька років тому тут мешканці вирішили обходитись без центрального опалення. Днями вони дружно включили всі наявні електрообігрівачі. Електрокабель і інше обладнання не витримало такого навантаження!

На контролі в управлінні УЖКГ такий будинок не один в Куп’янську. Так, напружена ситуація з будинком № 99 по вулиці Леніна. Тому розмова про наші комунальні біди і про те, як ми їх усуваємо, продовжиться.

Бо хочемо ми жити у чистому місті, з нормальними дорогами. І теплими квартирами. Як це зробити? – дізнаємося міркування фахівців, поділимось власними думками. Адже люди небайдужі знають, що сказати і як зробити добру справу.

Петро Чайковський