Не будемо байдужими до екології! (№7 від 16.02.12)

На сьогоднішній день дуже гостро постають перед нами проблеми екології. І не треба мислити глобально або «далеко ходити»  – достатньо  лише виїхати за межі міста, щоб побачити, наскільки актуальною є ця проблема.

Навколо Куп“янська розкинулися ліси – і сосновий, і листяний – краса! Хоч кожних вихідних можна їхати та відпочивати! Але чи кожен захоче відпочивати у лісі, де на узбіччях цілі гори сміття, та й далі не чистіше. Люди чомусь, замість того, щоб оберігати та захищати природу рідного краю, неначе навмисне її псують – ні для кого не секрет, що і у селах, і у містах мешканці, що живуть поряд з лісом,  все сміття виносять саме туди. Ніби не існує місць, спеціально для цього відведених, машин, які їздять по вулицях і збирають це сміття, сміттєвих баків, врешті-решт. Інколи сміття у ліс навіть вивозять машинами! Невже більше нікуди його вивезти?! Не знаю, що це – чи національний менталітет, чи просто елементарна бездумність та безкультур’я, але ми все менше замислюємося над тим, що залишимо після себе. А залишати  доведеться своїм же дітям!

Лише поодинокі люди намагаються врятувати ситуацію – чи то лісник вкотре пройде та збере сміття по узбіччях, чи то у межах суботника вийде прибрати якась організація, школа чи лікарня. Так, у минулому році завдяки роботі у Подолянській школі пришкільного оздоровчого дитячого закладу відпочинку «Віночок»  екологічного спрямування вихователями та дітьми була проведена акція «Збережімо ліс», у межах якої було прибране сміття у лісі поблизу школи, були розроблені та розповсюджені серед населення пам`ятки «Допоможемо лісу» та встановлено знаки «Не сміти тут». Роботу по збереженню довкілля продовжує і Фоменко А. М., вчитель біології Подолянської школи. Вона з учнями школи у межах екологічного проекту також веде роз`яснювальну роботу серед населення, намагаючись зробити навколишній світ кращим і чистішим.

Але цього замало. Кожен з нас має усвідомити, що ми – частина природи, і починати треба з малого. Якщо не виходити на прибирання узбіччя, то хоча б не смітити навколо себе. Щоб можна було виїхати на відпочинок до лісу не жахаючись і не шукаючи місце, де більш-менш чисто: не літають  за вітром папір та целофан, не розкидані пляшки та одноразовий посуд…

Жанна Компанієць