Масло та інше “другої свіжості”? (№7 від 16.02.12)

Прилавки наших крамниць радують асортиментом товарів, особливо продуктових. Чому ж тоді часом невдоволеними заходять покупці і обережно беруть масло чи рибні продукти, чи то овочі?

Після новорічних свят до Куп’янської телерадіокомпанії та редакції газети “Вісник Куп’янщини” зверталися жителі нашого міста зі скаргами на те, що у ряді міських крамниць їм довелось придбати прострочені продукти.  Питають, куди ж дивиться санепідемстанція, чи ведуться перевірки продуктових крамниць?

Ми звернулися до головного лікаря Куп’янської санепідемстанції Михайла Баранніка.

-Михайле Марковичу, що робиться працівниками СЕС для контролю за якістю продуктів у крамницях нашого міста?

-Всі перевірки торговельних об’єктів ми проводимо на основі Закону України про санітарно-епідеміологічне забезпечення населення України та положення про санітарно-епідеміологічний нагляд.

Відповідно до цих законодавчих актів ми повинні проводити вибіркові перевірки. Також відповідно до нового законодавства наші перевірки були неочікувані, то тепер ми повинні внести об’єкти в списки, і повідомити об’єкт за 10 днів до перевірки.

 

-Чи вдається вам охопити мережу торгівлі харчовою продукцією, що постійно розширюється?

-Ми тримаємо на обліку 245 харчових об’єктів у Куп’янську і 32 об’єкти громадського харчування.

У 2011 році працівники санепідемстанції перевірили 106 об’єктів.

Перевірки проводяться на хімічні показники, на показники медико-біологічної безпеки і по радіологічних показниках.

1153 проби на хімічні показники під час перевірок минулого року взято на перевірених 106 об’-єктах, 981 – на мікробіологічні показники і 20 проб радіологічних досліджень.

Найпершу увагу приділяємо перевірці рибних продуктів –365 проб, хлібобулочні вироби – 269 проб.

 

-Яку відповідальність понесли порушники встановлених норм щодо якості реалізованих продуктів?

-Заходи після перевірок приймалися згідно з законодавством. Так, заплатили штрафи 82 чоловіка, 12 об’єктів було закрито, також на ряді об’єктів було обмежено асортимент реалізованої продукції та вилучення цієї продукції з реалізації.

 

-Що в першу чергу слід порадити нашим покупцям, щоб запобігти витрат на придбання продукції “другої свіжості”?

-Головна порада покупцям – уважно читати на продукції вказані строки реалізації, вимагати від реалізаторів документів, що підтверджують якість продукції та право на її реалізацію. Повідомляти про випадки неякісної продукції міськвиконком  та санітарно-епідеміологічну станцію.

* * * * * *

До цього слід додати деякі деталі, про які йшлося у розмові. Не секрет, що за останні два десятиріччя змінилися вимоги до якості продукції, умови, в яких вона поставляється, зберігається, реалізується. Наприклад, повсюдно з’явилися на прилавках банани, свого часу неймовірно дефіцитні. Виявляється, для оцінки їх якості є аж сім ступенів оцінки стиглості, про які повідомляють яскраві плакати.

Реалізуються овочі в окремих упаковках, виготовлених за сучасними технологіями. Молочні продукти, такі як молоко, що скисало за день-два, випускається після відповідної переробки і в упаковках для довготривалого  зберігання. Подібне зберігання забезпечується упаковками для хліба. Повсюдно вказується термін реалізації продукції.

За цих умов дивно бачити на поличках крамниць овочі “врозсип”, особливо картоплю, яка виявляється не першої свіжості. Та це ми побачимо тільки вдома, розбираючи покупки. Настрій зіпсовано. А ми сподівалися на смачну вечерю у колі сім’ї...

Не говоритиму вже про м’ясні продукти. Дорогі ковбаси, перенасичені зберігальними хімікатами, розміщуються поряд з дешевими “економ-сосисками”, до яких доторкнеться не всякий пес чи кіт.

Ось де поле роботи для працівників санепідемстанції! Проте, за попередніми даними, і в цій галузі наближається “оптимізація”, очевидно, що буде укрупнено певні підрозділи санепідемконтролю, створено міжрайонні установи. Все це підвищує вимоги до працівників санепідемстанцій, збільшує обсяги їх роботи.

Тому хочеться запитати у наших читачів та телеглядачів КТРК – що можна здійснити силами громади для того, щоб серед придбаних нами продуктів не зустрічалося харчів “другої свіжості”? Пишіть, чекаємо ваших пропозицій.

Дмитро Черкасенко